Моїм батькам
Гортаючи старі світлини,
У грудях щем та тихий подих,
Я бачу зовсім молодими
Батьків, бабусь, ще когось з роду.
І відлік часу зупинився.
Мені неначе знов чотири.
До мами батько ось схилився...
А тут отримали квартиру...
Старі світлини. Радість з болем.
Не всіх, нажаль, я пам'ятаю...
Але підтримку роду, волю
Та щастя серцем відчуваю.
21.02.2017 Тетяна Ростовська
Комментариев нет:
Отправить комментарий