Приезжали друзья, волею судьбы оказавшиеся заложниками ситуации - живут на территории ДНР... Волосы дыбом от рассказов. Этого не скажут ни по какому телевидению. Единственная мысль не дает мне покоя. Люди, опомнитесь, если Вы люди! Никакая власть и политика не стоят той цены, которую платят люди - жизнь. Вспомнилась параллель, что Александр Македонский, завоевавший полмира, приказал похоронить себя с открытыми руками в знак того, что ничего с собой не взял туда. Мы нагие приходим в этот мир и ничего не можем унести с собой в вечность.
Настоятельно прошу воздержаться от любых политических дебатов в моем блоге: все комментарии подобного рода буду удалять, так что не трудитесь. Лично я за мир без любой политической окраски.
Написалось:
Не сила мовчати,
Щем болю у грудях.
Кінець чи початок?!
Здуріли ви, люди?!
Не сила зустріти...
Не чемно кричати...
Серця відігріти...
Кінець чи початок?!
Із друзями зустріч...
Та можна відверто
На кухні віч-на-віч...
Війна. Біль. І смерті...
Чому? Лиш питання...
За що та навіщо?
У відповідь тиша
Та гірке зітхання...
Настоятельно прошу воздержаться от любых политических дебатов в моем блоге: все комментарии подобного рода буду удалять, так что не трудитесь. Лично я за мир без любой политической окраски.
Написалось:
Не сила мовчати,
Щем болю у грудях.
Кінець чи початок?!
Здуріли ви, люди?!
Не сила зустріти...
Не чемно кричати...
Серця відігріти...
Кінець чи початок?!
Із друзями зустріч...
Та можна відверто
На кухні віч-на-віч...
Війна. Біль. І смерті...
Чому? Лиш питання...
За що та навіщо?
У відповідь тиша
Та гірке зітхання...
Комментариев нет:
Отправить комментарий